Неділя видалася на диво погожа, і я відмахав з десяток кілометрів лісом-полем, поносив фото-тяжесті, потоптав сніг, подихав свіжим повітрям. Скажу вам, півдня носити у руках 2.5-3 кг не так то і легко. Спочатку вроді легко, а під кінець – як город копав 🙂
З натуралістичних знахідок – зайці, кози, з птахів – день дятла. Випадково натрапив на сиву жовну (сивого дятла, по-старому) – бачив його вперше, що і вважаю удачею місяця. Ще був середній (строкатий) дятел, фото якого у мене фактично що не було – цей уже почав сезон парування, так репетував, шо знайти його не зміг би хіба глухий. Бачив сліди роботи жовни (чорної), причому свіжі, значить він десь тут обитає, а знайти – справа часу.
Ну але досить про дятлів, їх і так тут засилля останнім часом, відкладемо на потім. Повернемось поки до горобиних.
Чиж, Carduelis spinus.
Так-так, це пташка така, не плутати з Чиграковим ;), почитати – раз, два.
1.