“Я бєгу па вижженной зємлє
Гермашльом захлопнув на ходу…”
(с) Чиж
Сьогодні весь день крутяться в голові слова Чигракова, нічого не можу з собою зробити.
Та й нічого дивного, якщо навколо отаке (сорі, ширококутника не взяв, але й так ясно):
А над цією красою літають обалдівші чайки, бузьки, канюки, дрозди, шпаки і ще купа всякої цвірінькаючої дрібноти.
Прилетіли вівсянки, сидять на кущах, офігівають від випалених біотопів, і тихенько собі цвірінькають.
Отак –
Вівсянка звичайна (лат. Emberiza citrinella)
Околиці мого села з дня на день все більше нагадують Мордор, причому що удень, що потемну. Удень чорні плахти на полях навколо, уночі – вогні з обох боків траси до горозонту. Вітряна погода (а сьогодні особливо) довбограям-підпалювачам у поміч. Це так кільки днів погорить, і будеповний мордор. Не хочеться дощу, але буде добре, якщо завтра, згідно прогнозу, він таки трохи впаде.
Хто годен так роздовбати пеньок майже метрового бука?
Для повноти картинки – по вертикалі цей роздовб метровий, а в глибину сантиметрів до тридцяти.
Ну що, весна прийшла ?
У полі цвіте мати-й-мачуха, у лісі печіночниця, повертаються птахи, волають коти, синиці і дятли, болото потрохи підсихає, час від часу навіть погода балує.
А у вас що чувати?
Для привертання уваги і гаїчка згодиться.
А починалось усе непогано, встав з доброї ноги, взяв кофр і поїхав до лісу.
Погода почалась мінятись, все потекло, зірвався вітер – здобичі нема, тільки де-не-де чути синиць і дятлів. На краю лісу бачив ласку – взимку вона чисто біла, поскакала в поле. Повтикав на неї у бінокль.
За дві години бродіння по снігу желеподібної консистенції з великим жалем констатував, що мої улюблені, дуже зручні, і з понтом гортексові черевики течуть як решето. Раніше незначну вологу всередині я списував на підвищену пітливість ніг і те, що капці частково затягнуті поверху ґумою, але ж не настільки, щоб шкарпетки навиліт до потреби викручування. Рочків їм не так вже й багато, жаль… Тьху…
Приїхавши до міста, виявив резервний сервер з розваленим рейдом. Таке бувало іноді і раніше після екстрених ребутів, але ж не на рівному місці. Поставив ребілдати, але щоб не довелось вінти міняти, все таки років їм а років. Той рейд, правда, у тому тазіку нідочого, по модному legacy, успадкований, не рухав поки робило. Якщо не ребілднеться, викину нафік.
Так вот, рейд ще можна списати на магнітні бурі (кажуть були, чув десь краєм вуха), але капці тут при чому, хто мені скаже, га ?
UPD. Виявилось, що це не все – акумулятор у жінчиній машині розрядився в гімно (тут я тлумок, без сумніву) – завтра буду пробувати заводити з крокодилами.