У неділю дорогою назад спостерігали феєричну блискавицю. Дуже круто виглядало, давно такого не бачив.
А крісельний витяг “Захар Беркут” вразив музичним супроводом – поки дотирдикався до Високого Верху, був змушений вивчити напам”ять збірку нєтлєнок Степана Гіги (на висадці знаючі люди просвітили). Звучав ще хтось, вже не пригадаю, але такого ж штибу. Слава богу, на зворотньому шляху це безобразіє вимкнули, інакше я вернувся би з душевною травмою.
Так що майте на увазі, хто чутливий.