Знайшов ще один фотоборжок за минулий рік. Деякі з них викладав у фейсбуку, але нехай будуть і тут.
Листопад 2012, вздовж траси на Закарпаття.

Знайшов ще один фотоборжок за минулий рік. Деякі з них викладав у фейсбуку, але нехай будуть і тут.
Листопад 2012, вздовж траси на Закарпаття.

Ось так третього дня виглядав Синяк, на якому ми мали ночувати ще першого дня.

Але давайте по порядку.
Цього разу (на відміну від минулого) йшов я геть погано. Радше, повз :-/
Тяжкий рюкзак, недоспана ніч, 270км слизької дороги за кермом, і те, що до початку підйому здуру підійшов вже голодним – далося чути. Ситуацію трошки рятувало те, що перед нами була мінімально протоптана стежка.
Лосисті митці у передчутті мульйона шедеврів після першого закосу урвали вперед, а я топав як міг, час від часу спостерігаючи попереду рюкзак найстаршого лося, який йшов хоч і повільно, але набагато впевненіше. Сподіваюсь, що далеко він не відривався тільки тому, що хотів морально підтримати дохлого матраса і не дати йому загинути наодинці в підступних снігах.
З тяжкою бідою виригавши той підйом, де стежка на Хомяків зрізає останні завалені закоси, я зрозумів, що сьогодні мені Синяка не бачити як власних вух 🙂 Встав і почав дзвонити вперєдіідущім лосям. Але виявилось, що вони тверезо оцінили ситуацію і зайняли маленьку новозбудовану колибку на полонині. Там і отаборилися.