Щось зовсім забув, що не викладав фоток з цього фотоматрасу.
Найматрасніша дорога на Шпиці – з дороги на Заросляк через Маришевську – нам сюди.
Початок стежки – біля другого містка (якщо рахувати від Заросляка) – вигружаємо вантаж, я їду на Заросляк, кладу машину і назад пішки напівбігом. Беремо груз на плечі і несподівано швиденько виходимо на Маришевську – старт високий, стежка як проспект, полога і зручна.
На Маришевській в той момент – нічого цікавого, крім гнусу, який жере, тільки зупинишся, тому довго не розсиджуємося і підриваємо вгору на Шпиці, місцями трохи барахтаємось в жерепі, але стежка в цілому нормально прохідна.
2. Рододендрони ще є, але вже відцвітають. Тішить, що таки вхопили вовка за хвіст.
3. Вечоріє. Дзвоню фотолосям, які пробігали тут тижнем раніше у пошуках рододендронів. Митці радять точку стоянки з водою, знаходимо без проблем.
4. Гніздимося, темніє, фоткати йти вже пізно.
5. Ранок, молоко.
6. Пожижевська
7.
8. Останні квіти сон-трави
9.
10. і ширше
11.
12.
13.
14.
15.
16.
Далі буде.
*****************************
Продовження в ЖЖ, а тут у бложику.
1COMMENTS
Pingback:Всяке різне » Blog Archive » За рододендронами на Шпиці, ч.2