Був на вихідних у Франіку, у неділю вирішили зганяти на Женець.
Я, хоч і бував там не раз, через засилля атдихающіх, непогоду та інші відмазки (включно з неабиякою лінню) – не відзняв того, що кожен пурєдний підкарпатський хватограф мав би мати у загашніку. Були тільки фрагментарні щолк-щолк, які було просто встидно давати в поліграфію чи на інші потреби.
Жона відмовилася їхати, тому попутчиком взяв відомого лося, який вже давно хотів викашляти паперовий пил, подихати чистим повітрям і при нагоді спробувати здати кваліфікаційний залік на горде звання фотоматраса.
Раненько виїхати у мене ніколи не виходить, тому вже як вийшло. По дорозі погода добряче дулась, пробувала капати та всякими іншими методами демотивувати. Довелось встати на богородчанській окружній і розчехлитися. Вставали недаром, пару досить ефектних фото є, але про це буде іншим постом.