Довго думали, куда б то втекти від 8 марця – вирішили змотатись у Варшаву. Поки стояли на Шегинях (чого саме сюдою – питання окреме), Ганнуся полізла дивитись погоду на В-ву. Не сподобалось. Одним словом, поки доплуганилися до наших доблесних митників – зупинились на горах. Варіантів два – Закопане (бо там ще не були) і Попрад …
Поки у Братиславі пере дощ, я не втримався і врешті купив собі нову фотокосметичку, яку давно хотів. Мож було і зекономити, але на амазоні чи єбеї не помацяєш, а мацяти я дуже люблю 😉 Щось мені підказує, що фоток звідси, навіть будь-яких – не буде… Вчора подібна задниця накрила нас у Банській Штявниці – поки-що …
…цвітуть каштани, бузок і ще якесь смердюче дерево 🙂 Тепло і трохи мокро. Народ тусить по кнайпах, квасить і тішиться. Крім кнайп, майже все закрито, вчора і то більше працювало. Пива з собою купити ніде, єдине в околиці теско закрилось о восьмій (якщо взагалі відкривалось), ми спізнились. Треба буде завтра купити ящик темного шаріша вперемішку …
Якщо коротко – Пряшів, Прешов (словац. Prešov) – третє за величиною місто Словаччини. Хоча й воно знаходиться поза межами екраїнських етнічних земель, з 19 ст. було відоме як центр українського життя всієї округи. Тут тусувались такі відомі діячі як Духнович та іже з ним. Тусувались поки серед місцевого україномовного населення не почав проростати москвофільських дух …
роблено на нотебуці, патаму звиняйте, походні условія ))