Поки у Братиславі пере дощ, я не втримався і врешті купив собі нову фотокосметичку, яку давно хотів. Мож було і зекономити, але на амазоні чи єбеї не помацяєш, а мацяти я дуже люблю 😉
Щось мені підказує, що фоток звідси, навіть будь-яких – не буде… Вчора подібна задниця накрила нас у Банській Штявниці – поки-що найгарнішому місті за цю поїздку у моєму рейтингу, яке ми бачили тільки через вікна машини. Якщо завтра розпогодиться, то поїдемо туди ще раз.
…цвітуть каштани, бузок і ще якесь смердюче дерево 🙂 Тепло і трохи мокро. Народ тусить по кнайпах, квасить і тішиться. Крім кнайп, майже все закрито, вчора і то більше працювало. Пива з собою купити ніде, єдине в околиці теско закрилось о восьмій (якщо взагалі відкривалось), ми спізнились. Треба буде завтра купити ящик темного шаріша вперемішку зі світлим козлом і мати чистий спокій.
З вікна –
нібось страшно виглядає на нормальних моніторах ? то ж я на ноуті ручки крутив.
Поки вчора перекидали колеса на сервісі, перейшовся по парку. Чорні дрозди там зовсім нелякані, копошаться прямо під ногами.
Хто не бачив учора місяця, дивіться –
З рук, мутно, але колір передає.
Я тут аж слиною зійшов… Включайте HD.
The Mountain from Terje Sorgjerd on Vimeo.
На око так виглядає що цей ролик обійшовся автору у половину ресурса затвора, що, звичайно, не применшує фантастичного результату
За лінком вище на вімео є трохи інформації про зйомку. Та й інші роботи автора переглянути не завадить – полярним сяйвом теж дуже круто.
…поки чекав жону, зазняв 🙂 Так важно шпацірували по газончику, що не витримав і поліз за хватараратом.
Сподіваюсь, писати хто це – не треба ? 🙂 Ні, не ворона.
Лунь очеретяний, або болотяний, рос. болотный, или камышовый лунь, лат. Circus aeruginosus.
…що просто слів бракує, всьо якісь вираженія нецензурні на язик лізуть.
Удачно сьогодні вибрав час, щоб поїхати на роботу – перетнувся з Януковочем, який виявив бажання подивитися на стройку вєка стадіону. В результаті – він-то поїхав, а я, у компанії багатьох інших простих (і не дуже) смертних, простояв не менше ніж півгодини на трасі перед Солонкою, споглядаючи унилі заболочені пейзажі, та посилаючи лучі поноса в усі можливі сторони. Але я стояв ще не так і довго, як стояла кілометрова колєйка фур і вантажівок, яких наші доблесні міліціонери настопили ще перед Деревачем.
Так вот, до чого я. Є рацуха.
Наступного разу, як наш очільник намилиться ощасливити Львів своєю присутністю, зробити навєрняка, щоб навіть шансу не дати ніякому заблудшому балістичному яйцю – траси перекривати у Стрию, Золочеві, Буську, а ті шо з заходу їдуть, еуропейські прихвостні, най стоять ще з кордону, шоб жизнь маліной не казалась. І на кожнім виїзді з сіл – по оператору палички.
Бажано також обставити Львів по периметру відлякувачами птахів, щоб ніяка ворона часом не всралась від щастя при виді такого дива.
Отаке. Маєте когось в держохороні – передайте рацуху.
