NB BLOG

Author: swan

  • Продаю шкелко Canon EF 100-400mm f/4.5-5.6 L IS USM

    Неспішно продаю слона шкелко Canon EF 100-400mm f/4.5-5.6 L IS USM.


    фото (с) juzaphoto.com

    Два роки, гарантія якраз скінчилася. Купував в “Цифровичку” у Львові, комплект повний – всі кришки, чохол, коробка, папірці. Юзалася без фанатизму, переважно по пташках, кілька разів носив в гори, більше не хочу 🙂
    Скла чисті. Бленда ззовні трохи подряпана.
    На ТТХ можна глянути тут.

    З моєю тушкою 7д іноді проскакує глючок у вигляді пропадання звязку з діафрагмою, лікується провертанням у байонеті туда-назад. Півроку тому для профілактики здавав в сервіс – повернули без виявлених дефектів. Для експерименту ганяв в хвіст і в гриву на трьох інших кенонівських тушках – на них поводиться чемно. Так що не факт, що глюкає саме лінза.

    Вся живність, фото яких проскакували у цьому бложику – зняті нею. Ну і до пейзажиків теж придатна, тільки що тяжка 🙂

    Продаю, бо більше лежить, ніж юзається, а в гори носити – не маю стільки здоров”я. Ну і гроші б не завадили, звісно.

    Знайомим дам поганяти на день перед покупкою.
    Рекламації приймаються протягом трьох днів після покупки. У випадку чого, гроші віддаю, лінзу забираю.
    Лінза у Львові.

    Хочу 10кгрн (нова ~13к).

    Забирайте 🙂

  • Ранок на трасі

    Знайшов ще один фотоборжок за минулий рік. Деякі з них викладав у фейсбуку, але нехай будуть і тут.
    Листопад 2012, вздовж траси на Закарпаття.

    Ще фоток

  • Полонина Хомяків і околиці

    Ось так третього дня виглядав Синяк, на якому ми мали ночувати ще першого дня.

    Але давайте по порядку.

    Цього разу (на відміну від минулого) йшов я геть погано. Радше, повз :-/
    Тяжкий рюкзак, недоспана ніч, 270км слизької дороги за кермом, і те, що до початку підйому здуру підійшов вже голодним – далося чути. Ситуацію трошки рятувало те, що перед нами була мінімально протоптана стежка.
    Лосисті митці у передчутті мульйона шедеврів після першого закосу урвали вперед, а я топав як міг, час від часу спостерігаючи попереду рюкзак найстаршого лося, який йшов хоч і повільно, але набагато впевненіше. Сподіваюсь, що далеко він не відривався тільки тому, що хотів морально підтримати дохлого матраса і не дати йому загинути наодинці в підступних снігах.
    З тяжкою бідою виригавши той підйом, де стежка на Хомяків зрізає останні завалені закоси, я зрозумів, що сьогодні мені Синяка не бачити як власних вух 🙂 Встав і почав дзвонити вперєдіідущім лосям. Але виявилось, що вони тверезо оцінили ситуацію і зайняли маленьку новозбудовану колибку на полонині. Там і отаборилися.

    Ще фоток і трохи тексту

  • Ранок на перевалі

    Поки нема нічого свіжого, порпаю загашники. У ФБ вже деякі викладав, тепер здалось би і тут.

    Якось не спалось мені, прокинувся о 4-й, і за 2,5год вже стояв на міжгірсько-синевирському перевалі, гризучи батончик Nuts і допиваючи ще теплу каву, яку надоїв в термос з автомата на заправці в Долині.
    Спочатку було туманно-хмарно, я трішки попуцяв, розстроївся, спакував триногу і, акуратно перевалюючись по каменюках і калабанях по кліренс – порухав назад.
    Перед самим асфальтом раптом посвітліло і на 5хв крізь дірки у хмарах блиснуло сонечко.
    І зробило мені настрій на весь день. Потім світило і пізніше, по дорозі назад, але картинки вже не було.

    Не скажу, що мені вдалось добре передати це світло, бо хоч і трішки припідняв свої скілли в фотошопі, але ше не настільки.

    Ще кілька фоток

  • Відкрили сезон потоптушок

    Пішли в минулі вихідні розім’яти ноги, не зважаючи ні грама на прогноз. Фотоапарат потягнув з собою автоматично 🙂
    Снігів на підмикуличинських полонинах і на підступах до них – порівняно фігня – по фотках видно. По коліно було в сумі метрів з двадцять, перемети.
    В неділю стало зовсім тепло, сніг на очах сів, в лісі йшли вже в каші по кісточку.

    Така картинка була зраня в другий день 🙂
    Хто скаже, що нічого не видно – протріть монітор. Якщо не поможе – у вікно його, супостата.

    Ще кілька фоточок

  • Туманно-хмарне

    ще кілька

  • Ранок біля траси

    Нарешті дійшли руки викласти останні картинки, зняті в горах.
    Позаминулої неділі ми з Олексієм зрання підірвались по трасі в бік Закарпаття. До планованої точки не доїхали, промахнулись з часом. Зупинились в Плав’є поруч з поворотом на “Плай” – там і відстрілялись.
    Ширококутні кадри можна глянути у Олексія тут – http://jumpingrat.livejournal.com/281843.html, я ж виступив по довших кутах. Ширококутник ставив, навіть пару разів клацнув, але в результаті все пішло в треш – так що можна вважати цю сесію виключно довгофокусною.

    ще картинок

  • Знову Львів з Лисої

    Минулого тижня ходилисьмо на Лису гору, попуцяти ще баянних картинок.
    Власне ось вони.

    ще три однотипні карцінки

  • Вчора трохи блискало

    …і я зміг нарешті перебороти лінь і вибратися шось попробувати сфоткати.
    Найфеєричніші моменти, я звісно прощолкав, поки їхав і шукав місце де встати 🙂 Перший блін рік тому вийшов зовсім комом, цей – другий.

    ще два дублі

  • Недільний вечір

    Тільки ми вернулись з Розгірчого (попередній пост), як погода вирішила направитися 🙂
    Попуцяв трохи з рук, бо вийшов в поле, за штативом було влом вертатися. Фотки без претензій, що розбавити підзаснулий блох 🙂

    ще кілька