В Тбілісі. Хто не пообідав – чур я не винен 🙂
Більше – під катом
На обочині, не зміг проїхати. 2008. З кольорами паритись не став.
Думаю, опізнати де це – раз плюнути 🙂 UPD. тут – http://g.co/maps/qzz8k (у бік Долини)
…знайшов чергове покинуте на початковій стадії обробки ЛДП:
під катом – повний розмір, дивитись на темному
(more…)
Щось мене весна накрила, чи якого біса 🙂 Завше на десктоп ставлю однотонну заливку 60-75% сірого – так мені легше на очі, і не рябить. А тут чогось захтілося, щоб порябило.
Тепер у мене десктоп має такий фон:
Цікаво чи довго витримаю 🙂
Кому спанравилося – 1920×1200 тут, ггг ;))
Знайшов серед відкинутого у технічний брак, але не витертого.
P.S. Це не крокуси.
ПокрОпив трошки панораму з попереднього поста.
Сходили на Попа з vtasic i anonameous. План був такий – гідно відсвяткувати бездей першого з них, а якщо лишиться здоров”я, або буде мало коньяку – щось зафоткати. Основна і обов”язкова частина плану вдалась. А от з фотосправою було гірше. У мене, наприклад, зі всього фототрешу – самому подобається тільки одне-два фото. У вищезгаданих фотолосів – ситуація приблизно така ж, якщо не прибіднюються.
Гільзи від кульового набою “дьяболо” 12 калібру, надибані мною в полях нещодавно. Там їх було не менше десятка.
Цікаво, якого дідька вони кулями стріляли ? там нічого грубшого від косулі не водиться ж…
А тепер перейдемо до суті поста. Надибав цікаве відео про організацію мисливського господарства у штаті Монтана, США. Я, звісно, не прихильник полювання ні в якому вигляді, але цей підхід дуже правильний, особливо враховуючи, що у цьому штаті так склалось, що чи не кожен другий там (включно з жінками і дітьми) традиційно є мисливцем. Приклад нормального розрулювання ситуації, і конституційне право монтанців на полювання збережене, і олені в достатній кількості.
Я навмисно не кажу ні слова про стан ситуації в Україні, бо це буде ізліяніє жовчі на клавіатуру. Ви і так все знаєте.
Виділіть півгодини і подивіться – цікаво.
Розгрібаючи загашники – це дрімучий травень 2005 року.
Поінтхантерський похід у пошуках загублених стежок з трьома Василями з Калуша 🙂
Починалось все так
Кожного разу, повертаючись з близького закордоння, помічаю наскільки добре їздити, коли усі навколо постійно – з включеним ближнім світлом чи ходовими вогнями.
Я не економлю лампочки, вмикаю завжди. Для тих, хто економить десятку-другу – не кажіть мені, що то нафіг не потрібне – при можливості покатайтесь з тиждень у ближньому закордонні – зрозумієте.