Tag: фото

  • водоспад Гуркало

    Продовжу трошки викладати боржки, тим більше, що лежить оброблене.

    Водоспад Гуркало – невеликий, але досить відомий водоспадик у Сколівському районі Львівщини, на схилах пасма Парашки.
    Нічим особливо не виділяється, плюс через свою легкодоступність є місцем кучкування матрасів.
    В суху погоду, при наявності нормальної прокладки майже до самого місця призначення можна доїхати легковою машиною, але ліпше не ризикувати і перейтися кілька кілометрів пішки 🙂
    Старт з с.Корчин, орієнтир – зупинка за мостом. Йти дорогою лівим (якшо дивитись вверх по течії) боком потоку. Трек під катом.

    }}} ще кілька фото }}}

  • За рододендронами на Шпиці, ч.2

    Продовження попереднього посту (в ЖЖ, а тут у бложику).
    Вперемішку без хронології.

    }}} Друга частина фоток }}}

  • Нічне

    Закинув я бложик, і боржків теж назбиралося.
    Почну зі свіжого.

    Був тут на днях пік Персеїдів – всі митці постять ахові фоточки з метеорами, а я буду оригінальним – без.
    Хоча ні, один є, випадковий …і літачок в повороті попався.
    Для ще більшої оригінальності переднього плану теж нема.

    А все тому, що прихав я на задуману точку, а там звідки не візьмись, чотири джон-дір-и з культиваторами в нічну зміну катаються по полю. Пилюка стовпом, на кожному з перелаців по 4 прожектори спереду і ще пару ззаду – одним словом, переорали мені всі мої високомистецькі задуми. Та ще й на кар”єрі між Добрянами і Липівкою апґрейднули прожектор – не знаю, скільки у нього кіловат, але лупашить як місяць вповні.
    Обламався, поплювався, розвернувся інший бік і з горя десантувався подалі від тракторів (добре хоч за час короткого періоду проживання в тому районі, всі грунтовки вивчив).
    Ну а там, звісно ж – ні переднього плану, з боку метеоритного потоку – сильна засвітка, з третього траса, з четвертого – той ж адовий прожектор.
    Але вже приїхав, то поставив на штатив і потренувався стріляти трейли інтервалометром.

    До речі, хто детально розбирався з інтегрованим в прошивку ніконовським інтервалометром ? Це я тупий/криворукий, чи він таки не дає можливості виставити міжкадровий інтервал меншим за витримку? Добре хоч, що у припадку позбування від аксесуарів попередньої релігії вистачило розуму залишити інтервалометр і докупити до нього ніконовський кабель…
    ———————
    UPD. кажуть що працює. Повірив, взяв камеру – не пішло. Почитав мануал. Все одно ме можу зрозуміти логіку його роботи.
    Йа бландінко ?
    Навіть якщо так, слава богу, в мене є інтервалометр.

  • Синевирські ведмеді

    Кілька днів тому відвідав по роботі Синевирський нацпарк, в т.ч. їхній реабілітаційний ведмежий центр. Давно хотів туди потрапити, от випала нагода. Мав на все про все хвилин двадцять, так що фотки відповідні. Треба буде якось поїхати ще раз, не забути в машині потрібний об”єктив і спокійно пофоткати.
    Зараз там десять ведмедів, скривджених людьми. Їхні життєві історії вельми сльозливі, за таке руки б відрубувати… Дехто з них просто жив у тісній клітці 2х2 і погано харчувався, а от перший, якого забрали десь з Луганської області, Потап – натерпівся фізично – його травили собаками в місцевому “тематичному клубі”.
    Я сам не раз бачив ведмедів, яких тримають в клітках – сльози навертаються – майже не рухаються, погляд погаслий – тяжке видовище. Але тут вони набагато веселіші, з задоволенням хряцають моркву і яблука, і взагалі виглядають добре.

    Знайомтесь – Міша – наймолодший вихованець реабілітаційного центру. Його знайшов у лісі хлопчина десь у Тячівському районі.
    На око – місяців три-чотири.

    далі підвищена концентрація мі-мі-мі

  • Придорожнє, околиці Івано-Франківська

    Був минулих вихідних у славному місті, прокатнувся вечерком по околицях.

    ще кілька штук

  • Женець, околиці водоспаду

    Вертаючись з водоспаду, щоб не простоювало вільне місце на карточках, напуцяв ще пару картинок.

    То ще сам водоспад, забув покласти ту фотку у попередній пост

    ще кілька штук

  • По дорозі на Женець

    По дорозі погода добряче дулась, пробувала капати та всякими іншими методами демотивувати. Довелось встати на богородчанській окружній і розчехлитися.

    ще парочка

  • Женецький Гук

    Був на вихідних у Франіку, у неділю вирішили зганяти на Женець.
    Я, хоч і бував там не раз, через засилля атдихающіх, непогоду та інші відмазки (включно з неабиякою лінню) – не відзняв того, що кожен пурєдний підкарпатський хватограф мав би мати у загашніку. Були тільки фрагментарні щолк-щолк, які було просто встидно давати в поліграфію чи на інші потреби.
    Жона відмовилася їхати, тому попутчиком взяв відомого лося, який вже давно хотів викашляти паперовий пил, подихати чистим повітрям і при нагоді спробувати здати кваліфікаційний залік на горде звання фотоматраса.

    Раненько виїхати у мене ніколи не виходить, тому вже як вийшло. По дорозі погода добряче дулась, пробувала капати та всякими іншими методами демотивувати. Довелось встати на богородчанській окружній і розчехлитися. Вставали недаром, пару досить ефектних фото є, але про це буде іншим постом.

    ще пару штук

  • Магнолія

    Не втримався і піддався загальній весняно-цвітуйочковій ейфорії.
    Якщо кому цікаво – на розі Івасюка і Левицького.

    ще пару штук