Tag: гори

  • Словацькі Татри, Ломніцкий Штіт

    Довго думали, куда б то втекти від 8 марця – вирішили змотатись у Варшаву. Поки стояли на Шегинях (чого саме сюдою – питання окреме), Ганнуся полізла дивитись погоду на В-ву. Не сподобалось. Одним словом, поки доплуганилися до наших доблесних митників – зупинились на горах. Варіантів два – Закопане (бо там ще не були) і Попрад (бо добре знайомий).

    В результаті надвечір опинились у Попраді, а точніше у Penzion Fortuna у Спішській Соботі, гарному середньовічному містечку, яке тепер є частиною “великого” Попрада.

    (more…)

  • Передзимовий Кукул – фініш


    фото (с) jumpingrat

    В цілому скажу – не зважаючи на наше дружне ниття про відсутність погоди – фотоматрас вдався. Я задоволений.
    Шедеврів нема, зате є кілька кадрів, які подобаються. Принаймі після тижня відстою мені все ще не обридло на них дивитись, хоч і бачу, що можна було зробити їх краще. І на цьому спасибі гуцульським богам, бо з попереднього виїзду не було жодного.
    Взагалі, не шкодую, що не було термоядерних заходів/сходів – цього добра в інтернетах вистачає до ригачки, око вже стомилось. І, чесно признатись, не факт, що я би зміг це правильно зняти 🙂 Принаймі останні рази – вдавалось не дуже – то тут то там вилазили якісь ґанджі – вчитись ще ой-йой-йой. І звісно думати в процесі, а не просто пуцяти кнопкою. І потім обробляти.
    Така ж ситуація з панорамами – останнім часом я ставлюсь до них набагато прохолодніше ніж колись – перший щенячий захват отримання величезної картинки давно минув, зато прийшло розуміння, що вдалу панораму зняти набагато складніше, ніж один кадр.
    Так що поки тренуюсь.

    кому цікаво – мої фотки тут: раз, два, три.
    фото jumpingrat – 1, 2, 3, 4, 5, 6.
    фото vtasic – тут.

    Ще трошки тексту під катом.

    (more…)

  • Передзимовий Кукул – 3

    Решта фото з нашої останньої вилазки

    1. було кілька моментів з таким світлом, і на тому спасибі 🙂

    (more…)

  • Передзимовий Кукул – 2

    Так що, на чому ми закінчили вчора?
    Напевно на тому, що погодою нас не балувало. То правда, але проблески бували.
    Наприклад такі, вечірні:

    1. хто перший скаже, що воно якесь недоладне ?

    (more…)

  • Передзимовий Кукул

    Як уже повідомили світу більш оперативні товариші і , ми сходили на вихідні під Кукул.

    Гуцульські боги відреагували адекватно на таку кількість штативів на квадратний кілометр – погода була не найгірша, але світла вони майже не вмикали. А може це все тому, що ми порушили одразу дві заповіді – виїхали з франіка не в обід, а раніше, ну і пройшли більше 10 км в день. Хто його тепер розбере, звідки біда…
    Зате дорогою назад з машини ми спостерігали і ядрьоний захід сонця, і ясні зорі, і… Класика западла, одним словом 🙂

    Фотки ще майже не рухав, посєму першим етапом підуть панове фотографери на лоні природи.

    1. 5 хвилин світла дорогою, всі схопились за кофри.

    (more…)

  • Лосячий день незалежності

    Довго думав, чи признаватись на публіці, що був у горах в кінці серпня, чи ні.
    Чому ? Прогнози були зрадливі, погода мінлива, фотографій нема, та й вимахався у останній день так, як давно не вимахувався. На рідкість лосячий похід виявився, ніякого тобі фотоматрасу. Але якось був час, у френдстрічці затишшя, ніщо не відволікає, можна щось нашкробати.

    Осмолодська дорога тиждень перед тим якось не відбила бажання їхати туди ще раз. От ми з батьком і поїхали.
    План був такий – Осмолода – хата під Високою, потім на другий день через Ігровець на пол.Боревка(Погар) – а далі за обставинами/бажанням. Тобто без напрягів, зовсім. Ті, кому весь цей дводенний план вкладається в “до обіду” – можуть собі похіхікати 🙂

    (more…)

  • хмарний Космач

    Їздив по роботі в Космач і околиці. До речі, хто буде їхати, через Яблунів-Рушір – дорога коротша і ліпша, ніж навколо через Шешори-Прокураву – там взагалі задниця.

    (more…)

  • Черговий фотоматрас – Синяк

    Витягнув мене vtasic в черговий фотоматрас. Довго думали куди, в фіналі зійшлися на Синяку, який задовольняв кільком обов”язковим фотоматрасним вимогам.
    1. вкладався у мою мірку 10км в день (вклались у 9,8км)
    2. є де заночувати на горі
    3. не дуже далеко від останного джерела води (щоб недалеко тягнути)
    4. ну і накінець – є види, більш-менш фотогенічні.

    на треку

    Ще пару мегабайт >>>

  • Кострича, сиквел.

    Ходилисьмо в середині травня з у черговий матрас. Планувався фото-матрас, але вийшов – просто матрас. Але перш ніж описувати наші надзвичайні пригоди, треба зробити невеликий екскурс в історію, щоб принаймі було ясно, чому ми туди попхались. Тим більше, що частина тексту про причини була написана ще давним-давно і раптом знайшлася при ревізії каталогів на десктопі 🙂 З цієї нагоди, щоб добро не пропадало – викладаю.

    картинка для привертання уваги

    Так ок, передісторія. Багато років тому, коли дерева були маленькі… Не буду багато брехати, у березні 2008 – вирішила банда аксакалів (саксаулів?) гідно відсвяткувати день народження вищезгаданого Віталія. Був кінець березня. Ціль була визначена давно – Кострича.

    Лишалось тільки туди доперти.