NB BLOG

Tag: Карпати

  • Ковбаскоматрас під Тухлею

    В суботу з”їздили родинно-корпоративно прогулятись під Тухлю.
    Фотографій багато, дуже не відбирав.

    1. гори зустріли туманом

    (more…)

  • Лосячий день незалежності

    Довго думав, чи признаватись на публіці, що був у горах в кінці серпня, чи ні.
    Чому ? Прогнози були зрадливі, погода мінлива, фотографій нема, та й вимахався у останній день так, як давно не вимахувався. На рідкість лосячий похід виявився, ніякого тобі фотоматрасу. Але якось був час, у френдстрічці затишшя, ніщо не відволікає, можна щось нашкробати.

    Осмолодська дорога тиждень перед тим якось не відбила бажання їхати туди ще раз. От ми з батьком і поїхали.
    План був такий – Осмолода – хата під Високою, потім на другий день через Ігровець на пол.Боревка(Погар) – а далі за обставинами/бажанням. Тобто без напрягів, зовсім. Ті, кому весь цей дводенний план вкладається в “до обіду” – можуть собі похіхікати 🙂

    (more…)

  • Карпатський трамвай

    Учора потрапили на виїзд “Карпатського трамваю” для своїх 🙂 Познайомились врешті з Вольфрамом Венделіном, стараннями якого власне і запрацював “Карпатський трамвай”.
    Хто ще не знає, хто це такий – даю лінк на стару новину ВВС.
    Їздили цього разу з активістами «Асоціації збереження історії залізниць України».
    Фоток багато, обробляв нашвидкоруч.

    1. Вольфрам

    (more…)

  • хмарний Космач

    Їздив по роботі в Космач і околиці. До речі, хто буде їхати, через Яблунів-Рушір – дорога коротша і ліпша, ніж навколо через Шешори-Прокураву – там взагалі задниця.

    (more…)

  • Черговий фотоматрас – Синяк

    Витягнув мене vtasic в черговий фотоматрас. Довго думали куди, в фіналі зійшлися на Синяку, який задовольняв кільком обов”язковим фотоматрасним вимогам.
    1. вкладався у мою мірку 10км в день (вклались у 9,8км)
    2. є де заночувати на горі
    3. не дуже далеко від останного джерела води (щоб недалеко тягнути)
    4. ну і накінець – є види, більш-менш фотогенічні.

    на треку

    Ще пару мегабайт >>>

  • Кострича, сиквел.

    Ходилисьмо в середині травня з у черговий матрас. Планувався фото-матрас, але вийшов – просто матрас. Але перш ніж описувати наші надзвичайні пригоди, треба зробити невеликий екскурс в історію, щоб принаймі було ясно, чому ми туди попхались. Тим більше, що частина тексту про причини була написана ще давним-давно і раптом знайшлася при ревізії каталогів на десктопі 🙂 З цієї нагоди, щоб добро не пропадало – викладаю.

    картинка для привертання уваги

    Так ок, передісторія. Багато років тому, коли дерева були маленькі… Не буду багато брехати, у березні 2008 – вирішила банда аксакалів (саксаулів?) гідно відсвяткувати день народження вищезгаданого Віталія. Був кінець березня. Ціль була визначена давно – Кострича.

    Лишалось тільки туди доперти.

  • бракує зелені

    Буковина, після заходу сонця.

  • Фотоматрас, кінець жовтня, у болоті під Кукулом.

    читати далі

  • у гори потроху приходить зима

    У перших числах жовтня фотовиїзд не склався. Попереднього для перед виїздом мене трохи гребло, гребло і зранку, коли встав їхати. Думав-думав і вирішив не ризикувати. Написав смс про відбій і пішов досипати. Що найприкріше, симптоми минули того ж дня, але доганяти було вже пізно. Ну але то таке…

    Минулі п”ятницю-суботу намилився їхати у будь-яку погоду, хоч обіцяли 70/30 в бік поганої.
    План – Осмолода, табір – хата на Плісці, якщо буде здоров”я і погода – то на Ґрофу до заходу сонця, і так само зранку, потім вниз.

    Встали, сіли в машину, поїхали. Дорога до Осмолоди – класика – яма на ямі. Від повороту з траси до Рожнятова – вже кілька місяців як порізана квадратами, зараз тільки до виборів почали закладати. До Перегінська – сяк-так, сам Перегінськ – жопа, ну а далі так само. Для орієнтування в часі добирання – того року був в Осмолоді двічі, але жодного разу не вдавалось проїхати відрізок з повороту з траси в Креховичах і до Осмолоди швидше за півтори години.

    Осмолода, стоянка “Арніка”, старт.
    До Плісця брели довго, замоніторний спосіб життя добре відчувся на останньому підйомі, де я зовсім скис, фізична форма нікчорту… Поки йшли – небо то затягало, то розтягало, надія лишалась. Тільки скинули рюкзаки у притулку, як затягло начисто.

    1.

    читати далі про те, як я жую соплі і жаліюсь на погоду

  • ще трішки, і погасне

    Дуже вдало поклали ту копичку якраз перед моїм приходом на точку. Топтався навколо неї всі три наступні дні, але все, що не пішло у треш, було знято у перший ж день. Захід сонця того вечора був фантастичний. Це фото вже після-західне, ядрьоніші картинки ще нехай трішки почекають 🙂