Tag: Карпати
-
сьогодні ранок проспав…
…сиджу от, вправляюсь у фотошопі на ноуті
(more…) -
водоспад на Кам’янці – 2 серія
У каньйоні Кам”янки, крім водоспаду, обставленого ятками різного калібру і вмісту, є ще кілька цікавих перекатів і мініводоспадів, не менш цікавих, але до них рідко хто з атдихающіх добрідає, хоч іти всього парусот метрів. Хоча може то і на ліпше, більшість сміття концентрується у одному місці.
А от від сміття місцевих жителів нікуда не дітися, воно вздовж і впоперек по руслу 🙁 Переважно воно так невпопад, що кадр не виходить ніяк, і долізти до нього, щоб забрати – теж ніяк…
Ну та вистачить про сумне, перша серія – тут.
Далі перекати, які вище по течії від водоспаду. Ті що нижче – важкодоступні, завалені деревами і патаму не такі красіві.
Каньйон починається з оцього:
1.
-
водоспад на Кам’янці
У неділю проспав ранкову зйомку, але все ж поїхав у бік гір. Під Сколе стало ясно, що далі їхати нема змісту, тому повернув на Кам”янку. Забувши, звідки встає сонце, з подивом виявив, що сонце все ж встає над каньйоном 🙁 Але раз вже приїхав, то розчехлив штатива (до речі, про нього нижче). Був на водоспаді першим, коли вже закінчував, під”їхала якась дуже чемна кумпанія, яка пару хвилин стояла в мене за спиною, а потім, коли я підняв голову, хтось з них чемно поцікавився, чи не заважатимуть вони пану фотографу, якшо швиденько щолкнуцця на фоні водоспаду і заберуться собі геть. Я, чесно, аж рота роззявив… ніяк не сподівався такого повороту 🙂 За пару секунд я все ж справився з собою і великодушно дозволив робити що їм заманеться і скільки захочуть :))
Ага, про штатив… Не так давно деякі жартуни закидали мені, що негоже ходити з металевим штативом, бо тільки з карбоном пан фотограф не виглядатимуть лохом серед собі подібних 🙂 Отож, залазячи в каньйон поза протоптаними стежками нижче водоспаду, я умудрився навернутись (що не дивно, бо злізти униз там таки непросто) і з добрячим розмахом приклався штативом по гострому каменю. Так от, мій металевий манфротто відбувся подряпинами на благородній чорній фарбі, а от що було би з карбоном – тут хз, але підозрюю, що було б мінус 500баксів в сімейному бюджеті… до речі, з тих кадрів так ніц доброго і не вийшло, але штатив цілий 🙂
ще фото -
про Пікуй
як каже народна легенда, якось раз адєсскіє (можливі варіації) турісткі після васхаждєнія на Пікуй видали афорізм, що мол луччє сорок раз на …, чєм адін раз на Пікуй 😉
так вот, піднявшись вище лісу, я поняв що тягнути далі штатив і кофр я не буду, патаму как в таку ж погоду вже був на тому горбі пару років тому 🙂
от я і побрів донизу, пару раз розчехливши хватапарата, щоб нєкоторі сомнєвающієся не казали, що квасив на базі зі своїми олкоголічіскімі друззями… -
падав сніг на поріг…
22-го, Татарів, з балкона отримано цінні знімки дротової інфраструктури карпатських сіл 🙂
шпіонські знімки під катом