Tag: житєйське

  • Про вчорашнє затемнення

    …хотів би мовити слово. Але не про нього самого, бо хто хотів побачити – той побачив.

    Хотів би дещо сказати про наших доблесних журналістів. Ви, звісно, спитаєте, яким боком вони до астрономічного явища ? Насправді – ніяким боком, радше лівою ногою, якою вони пишуть новини.
    Так от, по суті – всі новинні агенції не пропустили це рідкісне явище, і сповістили про нього обивателів. Тільки, копіпейстаючи цю новину з російських джерел, не удосужились навіть на секунду включити залишки мізків і подумати, що у Москві часовий пояс не той (+3), що в Україні(+2). Тому у всіх новинах, включно з понтом поважних ТСНів, УНІАНів – фігурував час за Москвою, причому УНІАН (з якого ж, ятд, більшість інших цю новину скомуніздили) гарно дописав після власне часу “за київським часом”.
    Я-то немало здивувався, коли поліз шукати інформацію на профільних сайтах – там фігурував то й же ж час, що і у наших “новинарів”. Пару хвилин бровзання – і ось вона, сумна правда.

    Так що, копіпейстери, вони такі копіпейстери… бездумні машини ім”ям “^C/^V” з мінімальними здібностями перекладу з російської на українську – це все, на що їх вистачає.

    ще є криворука розкладка кількох фаз, на більше мене не вистачило

  • Я так люблю нашу владу….

    …що просто слів бракує, всьо якісь вираженія нецензурні на язик лізуть.

    Удачно сьогодні вибрав час, щоб поїхати на роботу – перетнувся з Януковочем, який виявив бажання подивитися на стройку вєка стадіону. В результаті – він-то поїхав, а я, у компанії багатьох інших простих (і не дуже) смертних, простояв не менше ніж півгодини на трасі перед Солонкою, споглядаючи унилі заболочені пейзажі, та посилаючи лучі поноса в усі можливі сторони. Але я стояв ще не так і довго, як стояла кілометрова колєйка фур і вантажівок, яких наші доблесні міліціонери настопили ще перед Деревачем.

    Так вот, до чого я. Є рацуха.
    Наступного разу, як наш очільник намилиться ощасливити Львів своєю присутністю, зробити навєрняка, щоб навіть шансу не дати ніякому заблудшому балістичному яйцю – траси перекривати у Стрию, Золочеві, Буську, а ті шо з заходу їдуть, еуропейські прихвостні, най стоять ще з кордону, шоб жизнь маліной не казалась. І на кожнім виїзді з сіл – по оператору палички.
    Бажано також обставити Львів по периметру відлякувачами птахів, щоб ніяка ворона часом не всралась від щастя при виді такого дива.

    Отаке. Маєте когось в держохороні – передайте рацуху.

  • учора мені показали смугасту паличку…

    …тільки для того, щоб сказати, що у мене згоріла лямпочка у правій фарі. Порадили замінити, поки світло, щоб поночі не сліпати. Поки я обалділо роздуплявся, доблесний ДПСник занявся якимось камазом. Буває ж таке…

    Картинка для привертання уваги

    Лямпку я поміняв, навіть дві.
    Останнім часом, коли горить одна – міняю пару, по-перше, щоб були однакові, по-друге – матимуть приблизно однаковий ресурс (якщо так не робити, майже стопроцентно, за законом западла, десь за два-три тижні і друга згорить).

  • Мордор-2

    “Я бєгу па вижженной зємлє
    Гермашльом захлопнув на ходу…”

    (с) Чиж

    Сьогодні весь день крутяться в голові слова Чигракова, нічого не можу з собою зробити.
    Та й нічого дивного, якщо навколо отаке (сорі, ширококутника не взяв, але й так ясно):

    А над цією красою літають обалдівші чайки, бузьки, канюки, дрозди, шпаки і ще купа всякої цвірінькаючої дрібноти.

    +1

  • Мордор

    Околиці мого села з дня на день все більше нагадують Мордор, причому що удень, що потемну. Удень чорні плахти на полях навколо, уночі – вогні з обох боків траси до горозонту. Вітряна погода (а сьогодні особливо) довбограям-підпалювачам у поміч. Це так кільки днів погорить, і будеповний мордор. Не хочеться дощу, але буде добре, якщо завтра, згідно прогнозу, він таки трохи впаде.

  • Весна

    Ну що, весна прийшла ?
    У полі цвіте мати-й-мачуха, у лісі печіночниця, повертаються птахи, волають коти, синиці і дятли, болото потрохи підсихає, час від часу навіть погода балує.

    А у вас що чувати?

  • День приємних несподіванок

    Для привертання уваги і гаїчка згодиться.

    А починалось усе непогано, встав з доброї ноги, взяв кофр і поїхав до лісу.
    Погода почалась мінятись, все потекло, зірвався вітер – здобичі нема, тільки де-не-де чути синиць і дятлів. На краю лісу бачив ласку – взимку вона чисто біла, поскакала в поле. Повтикав на неї у бінокль.

    За дві години бродіння по снігу желеподібної консистенції з великим жалем констатував, що мої улюблені, дуже зручні, і з понтом гортексові черевики течуть як решето. Раніше незначну вологу всередині я списував на підвищену пітливість ніг і те, що капці частково затягнуті поверху ґумою, але ж не настільки, щоб шкарпетки навиліт до потреби викручування. Рочків їм не так вже й багато, жаль… Тьху…

    Приїхавши до міста, виявив резервний сервер з розваленим рейдом. Таке бувало іноді і раніше після екстрених ребутів, але ж не на рівному місці. Поставив ребілдати, але щоб не довелось вінти міняти, все таки років їм а років. Той рейд, правда, у тому тазіку нідочого, по модному legacy, успадкований, не рухав поки робило. Якщо не ребілднеться, викину нафік.

    Так вот, рейд ще можна списати на магнітні бурі (кажуть були, чув десь краєм вуха), але капці тут при чому, хто мені скаже, га ?

    UPD. Виявилось, що це не все – акумулятор у жінчиній машині розрядився в гімно (тут я тлумок, без сумніву) – завтра буду пробувати заводити з крокодилами.

  • 100-400

    Купив нову цацку.

    Довго вагався і думав, чи воно мені треба. Хоча, якби сабж не стояв на вітрині, то напевно вагався би ще з місяць – а так пішов, помацяв і купив.
    Тепер зуби на полку, зато всі дятли і синиці – мої 🙂

    Снігу́р (Pyrrhula pyrrhula L.), дівчинка 🙂

    Ага, і ше – виліз новий клопіт…