Вівчарик-ковалик, рос. Пеночка-теньковка, лат. Phylloscopus collybita
Так вот, передивувався я зайве нашій доблесній міліції. Давно мене так на понт не пробували брати.
Вертаюсь я тудей з Мукачевого. Хто катається там – певно пам”ятає обриси дороги, але опишу в трьох словах: з боку Закарпаття як заїхаємо у Біласовицю – бачимо синій знак, дорога йде вниз, суцільна, пішохідний перехід, далі переривчата, потім міст, і дорога забирає дугою плавно вправо на затяжний підйом.
Перед знаком села доганяю я автобус, чемно чекаю розриву, обганяю і йду на підйом. Десь на середині підйому зі стоячого на протилежній обочині чорного хундая-тушкана без жодних опізнавальних знаків різко випадає тіло у синій формі і показує мені паличку. Грішу на то, що нагло проскочив тимчасовий “ремонтний” знак “50”, встаю, в мислях прощаюсь з 255 грн.
Тіло у синій формі виявляється звіздате, мордате і наглюче. Ні прівєт, ні здрасьте, ні представитись, заявляє мені, що я здійснив обгін автобуса прям на пішохідному переході. Пропонує показати. Мені стає цікаво, виходжу з машини, документи ще навіть не витягую.
Тут зупинимось на хвилинку. Від місця “порушення” до місця зупинки на око – кілометр. Так-так, якщо не більше. Мені показують пальцем. Так, місце з переходом проглядається, але сам пішохідний перехід можна угледіти хіба у десятикратний бінокль.
Я прифігіваю і резонно питаю, наскільки пан полісмен певний у діагнозі. Той гордо відповідає, мовляв у нього стопроцентний зір. Я не стримуюсь і починаю хіхікати, питаючи, чи його стопроцентний зір здатен виконувати на такій відстані функцію відеореєстратора з достатньою для виявлення порушення роздільною здатністю. На що мені у досить грубій формі зауважують, що якщо я не перестану вийо, то мені випишуть максимального штрафа, а далі я можу оспорювати його у всіх інстанціях, і це буде його сатисфакцією. Я ще чемно прошу перестати погрожувати, вести розмову у конструктивному руслі і представити якісь вагомі аргументи окрім того, що хтось помітив факт обгону на відстані кілометра і пробує намалювати мені протокола на рівному місці. І у машині з відкритими вікнами сидять троє свідків, кожен з яких – водій. При цьому починаю потихеньку виколупувати з кишені мобільного телефона, думаючи собі, що такі шедеври тре писати на відео. Ну і починаю пригадувати, що здалось би розпитати про фіо, звання, значок і т.п. речі, попросити телефон довіри…
Далі не знаю що у лісі здихло, але пан міліцьонер щось буркнув в стилі “свабодєн” і явно розстроєний пішов собі. До речі, документів моїх він так у руках і не потримав, так захопився оповідками про свій стопроцентний зір.
Я розумію, що паска на носі, грошів нема, лохів на дорогах багато, і мабуть кожен другий-третій дає їм грошів лиш би відчепились.
Так вот, хто мені дасть відповідь на два питання (принаймі одна людина з читаючих це точно у темі):
1. чи дозволено їм виконувати службові обов”язки на приватних машинах, без маркування ДПС, люстри, номера телефону довіри і т.п. опізнавальних знаків ? (мені здається, що ні)
2. чи є якісь нормативи стосовно відстаней, на яких допускається визначення факту порушення “на око” без додаткових оптичних приладів чи відеореєстраторів ? (я думаю, що таке мало б бути)