Був на вихідних у Франіку, у неділю вирішили зганяти на Женець.
Я, хоч і бував там не раз, через засилля атдихающіх, непогоду та інші відмазки (включно з неабиякою лінню) – не відзняв того, що кожен пурєдний підкарпатський хватограф мав би мати у загашніку. Були тільки фрагментарні щолк-щолк, які було просто встидно давати в поліграфію чи на інші потреби.
Жона відмовилася їхати, тому попутчиком взяв відомого лося, який вже давно хотів викашляти паперовий пил, подихати чистим повітрям і при нагоді спробувати здати кваліфікаційний залік на горде звання фотоматраса.
Раненько виїхати у мене ніколи не виходить, тому вже як вийшло. По дорозі погода добряче дулась, пробувала капати та всякими іншими методами демотивувати. Довелось встати на богородчанській окружній і розчехлитися. Вставали недаром, пару досить ефектних фото є, але про це буде іншим постом.
2. щоб не всі дублі підряд – всяке “гівно і палки”, як каже один відомий митець
3. постійно бракує широкого кута
Цього разу я підготувався ретельніше, і крім НД-фільтра, взяв з собою заброди, які виявилися надзвичайно доречними. Крім прямого призначення, вони виконували ще одну функцію – на певний час відволікали частину матрасів від залазу і фоткання у водоспад. Натомість я мав таймаут для фоткання водоспаду, поки вони своїми мобілками фоткали мене по коліно у воді в позі “зю” біля штатива.
4. тут я вже підзамахався протирати фільтр
5. в процесі заліку
Хоч ми і приперлись перші, але тільки розчехлився-пристрілявся, як повалив народ. Благо, довго не засідали і, між кількома партіями, вдалось відпуцяти кілька дублів.
6. цей дубль чи не найприкольніший, постійна проблема вибору….
Тристопового НД-фільтра трохи малувато, треба прикупити ще щось в межах 5-6 стопів. Або перемогти жабу на vari-ND…
7.
8. каньйон Женця темний, сірий і нічого не росте, тому звиняйте, без цвітуйочків на ПП…
Отаке-от.
.