Довго думали, куда б то втекти від 8 марця – вирішили змотатись у Варшаву. Поки стояли на Шегинях (чого саме сюдою – питання окреме), Ганнуся полізла дивитись погоду на В-ву. Не сподобалось. Одним словом, поки доплуганилися до наших доблесних митників – зупинились на горах. Варіантів два – Закопане (бо там ще не були) і Попрад …
Щоб трохи розбавити потік новин про чергові перевибори Путєна – пройдемось по птічьках. Одні з найяскравішої зимової птаходрібноти – щиглики (рос. щегол). Взимку тусують вздовж доріг, де є … 1. …реп”яхи
Прогулявся вчора з фотоапаратом і довшим шкелком годинки дві при -15..18. Таке враження, що автофокус трішки підгальмовує, але все працює. А можливо справа в тому, що все навколо малоконтрастно-біле і яскраво освітлене, і АФ нема за що чіплятись. Ще – треба купувати тепліше взуття, підмерз. Тут мала бути птічька, але і без неї зійде 🙂
Викладаю нарешті термоядерний захід сонця, який я обіцяв ще мало не два роки тому, та й так і забув. Спробував наблизити фото до реальності, але не дуже вдалось. У той момент я мало що фотографував, більше стояв з розкритим ротом. Того вечора на сотці пляцу вистачило б фотографій на десяток фотографів.
Захід сонця мені тоді вже надоїв, розвернувся і знімав у другий бік.
Після НР довго чекали погоди, але не дочекались, і 4-го з”їздили на день у Маняву, перевітрити себе і залежану техніку. Погода якраз була сприятлива для знимкування води. Правда, сіризну погоди я переоцінив, а нейтральними фільтрами так і не обзавівся – тому в черговий раз плювався отрутою і закручував діафрагму до упору. 1. верхній каскад